«Горячая» телефонная линия Министерства экологии и природных ресурсов Республики Крым

(0652) 59-42-16

Поиск по сайту

Административные услуги

Скачать архив

Новое на сайте

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru
Новости Проект 2011–-2020
КОНЦЕПЦІЯ Державної програми охорони навколишнього природного середовища АР Крим «Екологічно безпечний Крим» на період 2011–-2020 роки Печать E-mail

Проект

  Загальні положення

Положення Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року, що розробляється Мінприроди України, мають бути інтегровані в Програму охорони навколишнього природного середовища АР Крим.

Мета і принципи національної екологічної політики повинні обумовлювати основну мету та завдання Програми.

Метою національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом поетапного досягнення цілей національної екологічної політики як інтегрованого фактора усталеного розвитку України для гарантування екологічно безпечного для життя і здоров’я населення стану природного середовища та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування.

Основними принципами національної екологічної політики є:

  • рівність трьох складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), яка зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків під час прийняття управлінських рішень;
  • інтеграція екологічних цілей у галузеву політику на тому ж рівні, що економічні та соціальні цілі;
  • міжсекторальне партнерство та залучення зацікавлених сторін;
  • запобіжні заходи, що передбачають аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища;
  • забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України;
  • відповідальність нинішнього покоління за збереження довкілля на благо прийдешніх поколінь;
  • участь громадськості у формуванні та реалізації екологічної політики;
  • невідворотність відповідальності за порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища;
  • пріоритетність вимог “винуватець забруднення навколишнього природного середовища та користувач природних ресурсів платять повну ціну”;
  • розподіл благ для населення від використання природних ресурсів і забезпечення доступу до них на справедливій основі;
  • відповідальність органів виконавчої влади за доступність і достовірність офіційної екологічної інформації.
Першопричинами екологічних проблем України, які в свою чергу вплинули на формування екологічних проблем Криму, є:
  • зношення основних фондів промислової та транспортної інфраструктури країни;
  • недосконала система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, регулювання використання природних ресурсів, відсутність чіткого розподілу природоохоронних та господарських функцій;
  • недостатня сформованість інститутів громадянського суспільства;
  • недостатнє розуміння в суспільстві та державі пріоритету збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку;
  • деградація суспільної свідомості, включаючи «споживацьке» ставлення до навколишнього природного середовища та природних ресурсів;
  • недотримання природоохоронного законодавства.

 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Проблема, на розв’язання якої спрямована програма, полягає у забезпеченні екологічної безпеки, у збереженні регіональних особливостей та своєрідності ландшафтів та біологічного різноманіття на території АР Крим.

Наявність проблеми зумовлена насамперед незадовільним станом навколишнього природного середовища, погіршенням рекреаційного потенціалу території АР Крим, незадовільними соціально-економічними показниками, пов’язаними з екологічним станом півострову.

Екологічну ситуацію в Криму можна оцінити як напружену, що характеризується погіршенням стану окремих компонентів навколишнього природного середовища у порівнянні з нормативами, однак це погіршення ще не набуло незворотного характеру.

Поряд з екологічними проблемами в Україні в цілому існує ряд проблем, притаманних саме кримському регіону, пов’язаних з особливостями техногенного впливу на природне середовище у межах адміністративних районів і населених пунктів.

Інтенсивне природокористування призвело:

  • до погіршення стану ґрунтів;
  • накопичення значних об’ємів твердих і рідких відходів;
  • забруднення атмосферного повітря автотранспортом та промисловим виробництвом;
  • погіршення якості поверхневих вод;
  • посилення заболочення, підтоплення та затоплення території;
  • втрати ландшафтного та біологічного різноманіття;
  • опріснення озера Сиваш – унікальної геосистеми, найціннішого ресурсу для хімічної промисловості та лікування;
  • погіршення якості природного середовища рекреаційних районів у результаті розкривних робіт при добуванні будівельної сировини та неповної рекультивації відпрацьованої площі (скорочення земельних ресурсів, втрата естетичної привабливості ландшафтів).

Відсутність у населених пунктах приморських районів комплексів споруд зливової каналізації спричинює інтенсивне забруднення берегової зони.

Однією із основних проблем управління станом навколишнього природного середовища в АР Крим є недостатня ефективність функціонування системи моніторингу.

 

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Наявність тенденцій до погіршення екологічного стану території АР Крим пов’язана як з нераціональною територіальною структурою розміщення об’єктів різних галузей господарства, так і з украй нерівномірним розподілом курортно-рекреаційного навантаження, низьким відсотком лісистості (10,6) та заповідності (5,4). У господарському комплексі АР Крим значне місце посідає матеріальне виробництво: доля хімічної промисловості у 1,5 раза вища, ніж у середньому в Україні.

Для ситуації щодо поводження з відходами на сьогодні характерним є:

  • економічна та екологічна вичерпаність технологій захоронення ТПВ;
  • безперервне зростання об’ємів ТПВ як в абсолютних величинах, так і на душу населення;
  • зростання вмісту екологічно небезпечних компонентів у складі ТПВ.

Екологічні проблеми водних ресурсів АР Крим пов’язані, перш за все, з невирішеними питаннями очищення зворотної води, діючі споруди не забезпечують необхідного ступеня очищення зворотної води.

Регулярними спостереженнями за забрудненням атмосферного повітря зафіксовано порушення санітарно-гігієнічних нормативів вмісту забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери в 5 містах Криму. В Україні відсутні законодавча та нормативні бази в області регулювання викидів антропогенних парникових газів.

Недостатня ефективність функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища АР Криму обумовлена відсутністю системного підходу при визначенні пріоритетів у плануванні дій суб’єктів регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища, низьким рівнем уніфікації нормативно-методичної бази, недостатнім рівнем технічного забезпечення, а також низьким рівнем відомчих систем спостереження та обробки екологічної інформації.

Комплексне розв’язання проблем можливе шляхом розроблення, прийняття та виконання Державної програми охорони навколишнього природного середовища Криму «Екологічно безпечний Крим» на період 2011–-2020 роки (далі –- Програма).

Мета Програми

Метою Програми є визначення головних напрямків дій, заходів і ресурсів:

  • щодо невідкладного поліпшення стану екологічної безпеки у «гарячих точках», районах та галузях господарства АР Крим ;
  • збереження природних ресурсів;
  • збільшення привабливості та ефективності використання рекреаційних районів та об’єктів;
  • значного підвищення ефективності державного регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • збереження регіональних екологічних особливостей АР Крим;
  • покращення інформаційного забезпечення владних структур та громадськості щодо стану навколишнього природного середовища.

Основними цілями Програми є:

  • досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища;
  • підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища;
  • поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки;
  • удосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до програм розвитку секторів економіки;
  • удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище;
  • припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи;
  • розвиток та вдосконалення системи моніторингу навколишнього природного середовища АР Крим;
  • забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів.

 

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

 

Існують два варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант (нижчий рівень впливу) полягає у застосуванні певних компенсаційних, природозахисних та природозберігаючих технологій – це подолання негативних екологічних наслідків господарської діяльності на галузевому та локальному рівнях шляхом реконструкції/удосконалення існуючих та будівництва нових очисних споруд, будівництва полігонів твердих побутових відходів, розширення ПЗФ шляхом формування екомережі, впровадження заходів боротьби з підтопленням, обмеження господарської діяльності на окремих територіях, збереження відновлювальних ресурсів з погляду на їх придатність для господарських потреб та ін.

Другий варіант (вищий рівень впливу), що стосується державної політики і державного менеджменту природокористування та природоохорони, передбачає встановлення глибинних причин виникнення екологічних проблем на політичному, законодавчому, галузевому та управлінському рівнях; ранжування проблем за рівнем масштабності (локальний, регіональний, державний, транскордонний або  глобальний); обґрунтування та визначення переліку природоохоронних заходів з урахуванням як рівня, на якому формується проблема, так і масштабності наслідків виникнення проблем.

У Програмі слід об’єднати два підходи на основі комплексної екологічної оцінки варіантів розвитку регіону і пріоритизації природоохоронних заходів.

Оптимальний варіант передбачає поєднання (комбінування) обох наведених різнорівневих варіантів. Другому варіанту надається перевага при прийнятті рішень республіканськими органами, перший варіант, в основному, пропонується як інструмент для районних та селищних органів управління.

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми.

Строк виконання Програми

 

Аналіз та коригування республіканської і місцевих програм соціально-економічного розвитку з метою підсилення складових екологічної безпеки, створення відповідних економічних та організаційних важелів:

1.  Оцінка природно-ресурсного потенціалу і аналіз його сучасного господарського використання, аналіз ступеня перетворюваності природних систем.

2.  Аналіз джерел негативного впливу на навколишнє природне середовище:

  • промисловість (хімічна, видобувна, харчова і т. п.);
  •  транспорт та зв'язок;
  • ПЕК;
  • житлово-комунальне господарство;
  • агропромисловий комплекс;
  • будівництво;
  • водне господарство;
  • лісове господарство;
  • туризм.

3.  Визначення найбільш перспективних напрямків використання території та природного комплексу Кримського півострову.

4.  Обґрунтування напрямків поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища і зниження негативного антропогенного впливу на природні екосистеми, включаючи:

  • упорядкування землекористування, запобігання руйнівному впливу природних  та антропогенних чинників на стан ґрунтів;
  • створення галузі переробки ТПВ;
  • вдосконалення системи водовідведення та покращання якості очищення зворотної води;
  • закріплення на місцевості меж об’єктів ПЗФ у встановленому законом порядку;
  • формування регіональної екологічної мережі та організація міжнародного співробітництва в питаннях охорони об’єктів ПЗФ;
  • розвиток системи моніторингу атмосферного повітря, поверхневих та морських вод;
  • зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за рахунок впровадження нових технологій, технічного переоснащення та/або реконструкції морально застарілого обладнання, ремонту пилогазоочисного обладнання та доведення ефективності очистки до відповідності проектним показникам;
  •  зменшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел за рахунок інженерно-технічних та адміністративних заходів;
  • створення єдиної регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища АР Крим, розвиток її матеріально-технічної бази і інформаційної інфраструктури;
  • вдосконалення та впровадження в діяльність суб’єктів регіональної системи моніторингу АР Крим єдиної нормативної бази;
  • створення механізмів комплексної оцінки та прогнозування стану навколишнього природного середовища;
  • запровадження екологічно безпечних технологій розвитку мінерально-сировинного комплексу АР Крим;
  • формування у населення екологічної культури, екологічна освіта.

Програму передбачено виконати протягом 2011–-2020 років.

Під час першого етапу (2011–-2014 роки) передбачено впровадження та прийняття нових і внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища Криму.

Під час другого етапу ( 2015–-2020 роки) передбачено проведення аналізу виконання першого етапу та коригування і подальше виконання заходів Програми.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

 

Виконання програми дасть змогу забезпечити поліпшення екологічної ситуації АР Крим, зокрема, приведе:

  • до зменшення антропогенного тиску на рекреаційні зони Криму;
  • нормалізування екологічного стану водних ресурсів регіону;
  • зведення до мінімуму негативного впливу мінерально-сировинного комплексу на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів та стан здоров’я населення;
  • ефективного використання, охорони та відновлення мінеральних ресурсів АР Крим як важливої частини її природно-ресурсного потенціалу;
  • підвищення лісистості території до 11 % та заповідності до 10 %;
  • забезпечення своєчасного інформування органів державної влади та громадськості про стан навколишнього природного середовища;
  •  поліпшення якості та ефективності управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та екологічної безпеки;
  •  підвищення ролі населення та громадських організацій у поліпшенні екологічної ситуації.

 

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

 

З метою розвитку економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності необхідно:

  • удосконалити нормативно-правову базу з метою розширення бази оподаткування, а саме збору за забруднення навколишнього природного середовища, зокрема включити до нього екологічно небезпечну продукцію, виробництво, зберігання, транспортування та споживання якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров’я населення;
  • оптимізувати кількість місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища для мобілізації матеріальних ресурсів на національному і обласному рівні;
  • удосконалити нормативно-правову базу з питань природокористування на платній основі;
  •  удосконалити методику визначення обсягу шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів;
  • переглянути пільги щодо спеціального використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища з метою їх мінімізації;
  • спрямувати податкове навантаження на ресурсні платежі, що стимулюватиме суб’єктів господарювання до зменшення ресурсомісткості продукції та збільшення у прибутковій частині бюджету частини природно-ресурсних платежів.

Конкретні обсяги фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів для реалізації Програми визначаються під час розроблення її завдань та заходів.

Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також приватних інвестицій.

Для виконання Програми також залучатиметься міжнародна технічна та фінансова допомога.